Розширення поняття «ділова мета»: відтепер доводимо доцільність проведення операції

Розширення поняття «ділова мета»: відтепер доводимо доцільність проведення операції

Хоч і неодноразово бізнес-спільноти виступали з проханням до Президента накласти вето або доопрацювати Законопроект №1210, але Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” (далі - “Закон №466“) набрав юридичної сили 23.05.2020 року.

Загалом, ця податкова реформа та низка супутніх законодавчих актів (наприклад, Закон про фінансовий моніторинг), прийнята останнім часом, направлена на боротьбу з «тіньовою» економікою та незаконним виведенням прибутку з оподаткування, на зменшення схем із залученням офшорних зон та виведення капіталу за кордон, на підвищення податкової прозорості та низку інших цілей, які наблизять податкову системи України до стандартів ОЕСР. Згодом побачимо, наскільки ефективними виявляться нововведення та чи доцільно проводити ці зміни в непростий, і без цього, для економіки країни час. Найдоцільніше зараз оцінити всі ризики для свого бізнесу і скласти подальший план дій. І почати варто з розгляду поняття «розумна економічна причина» (далі - «ділова мета»).

Поняття «ділова мета» - не нове, і в ПКУ попередніх версій його теж зустрічали, але лише в розділі «Основні поняття», як інформацію для розширення кругозору. Хоча, податкові органи і раніше апелювали цим терміном в спірних питаннях, в рамках доведення доцільності операції з точки зору збитковості. Але з прийняттям Закону №466 визначення поняття "ділова мета" набуло розширеного пояснення, а саме:

Операції з нерезидентами не матимуть розумної економічної причини (ділової мети), зокрема, але не виключно, якщо:

- їхньою головною метою і/або результатом є несплата (неповна сплата) суми податків і/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку;

- в порівняних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи у непов'язаних осіб (непов'язаним особам).

У разі відповідності операції вимогам даного пункту, на думку податківців,  фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, понесених платником податку в операціях із нерезидентами. Хоча і вказано, що ці норми застосовуються до операції з нерезидентами, але не виключено, що поняття «ділова мета» буде використовуватися і до інших операцій суб’єкта господарювання, адже цей пункт вносить суб’єктивний фактор оцінки, що може призвести до зловживань та судових позовів. Іншими словами, податкові інспектори зможуть коригувати розмір зобов'язань з податку на прибуток, якщо вважатимуть, що в тій чи іншій операції не було ділової мети.

Які дії необхідно прийняти в даній ситуації:

- переглянути і проаналізувати угоди з нерезидентами (особливо, пов'язаними особами);

- проаналізувати бізнес-структури та скласти оцінку економічному ефекту від операцій;

- підготувати документацію, яка обґрунтовує наявність ділової мети.

Також, ця норма опосередковано пов’язана з нововведеним поняттям «Контрольовані іноземні компанії», яке вступить в силу з 1 січня 2021 року та створено з метою виявити офшорний бізнес, що належить українським резидентам, і змусити їх платити податки в Україні. Вже наступного року потрібно буде подавати до податкової звітність про іноземні компанії.

Отже, в даному понятті більше запитань, ніж відповідей: як оцінити активи, як об'єктивно визначити порівнянні умови, як врахувати конкретну бізнес-стратегію, визначаючи головну мету операції, чи кожна збиткова операція не має ділової мети. Чи зможе податкова реформа домогтися своїх цілей, а не спровокувати вихід іноземних компаній із українського бізнесу. Наразі немає можливості робити прогнози. Але те, що нововведення ляжуть на плечі кожному сегменту бізнесу та можуть боляче вдарити, якщо добре не ознайомитися зі змінами та оперативно не перелаштуватися з урахуванням новацій, є об’єктивним і прогнозованим фактом.