Дія.Сіті (Diia.City) - звучить цікаво, але для багатьох підприємців це досі залишається загадкою. 

Хтось може назвати цей режим «офшорами Києва», інші - «пасткою для ІТ-бізнесу». А що ж насправді? Насправді все простіше й водночас серйозніше.

Дія.Сіті (Diia.City) - це запроваджений законом спеціальний правовий режим для технологічного бізнесу в Україні. 

Його мета проста і прагматична: дати ІТ-індустрії зрозумілі правила, конкурентні податки та сучасні форми співпраці зі спеціалістами, аби компанії могли розвиватись в Україні, а не шукати «податковий кисень» за кордоном. Сама «етикетка» з назвою організаційно-правова форма при цьому не змінюється, ви залишаєтесь ТОВ чи АТ, але набуваєте правового режиму Дія.Сіті (Diia.City) та користуєтесь його інструментами. Правові засади цього режиму встановлені Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон), в народі ще називають Закон про Дія Сіті, а податкові правила - у Податковому кодексі.

Дія.Сіті (Diia.City) орієнтований на суб’єктів, що реально створюють цифрові продукти, надають ІТ-послуги, здійснюють дослідження та розробляють нові технології, займаються освітніми технологіями, кібербезпекою, ігровою розробкою, а також низкою суміжних кваліфікованих видів діяльності, що передбачені Законом.

Після набуття статусу резидент Дія.Сіті (Diia.City) серед іншого повинен виконувати три базові умови: 

• отримувати щонайменше 90% доходу з кваліфікованих видів діяльності,
• мати середньооблікову кількість працівників і/або гіг-спеціалістів не менше дев’яти
• та забезпечувати їм середню щомісячну винагороду на рівні не менше еквівалента 1200 євро. 

Це важливі аспекти яких потрібно дотримуватися, оскільки сама сфера вимагає прозорої моделі діяльності та не терпить імітації.

У відносинах з фахівцями резидент Дія.Сіті (Diia.City) може працювати як за трудовими договорами, так і за гіг-контрактами. Мабуть, найбільше галасу спричинив саме гіг-контракт. Це не трудовий договір у класичному розумінні і не ЦПД «для галочки». Гіг-контракт не перетворює людину на так званого «іншого ФОПа». Це врегульований Законом формат співпраці, який дозволяє резиденту гнучко залучати фахівців. І найважливіше: у податкової набагато менше підстав звинувачувати бізнес в «прихованих трудових відносинах».

Головна «фішка» режиму - знижений ПДФО до 5% для зарплат працівників та винагород гіг-спеціалістів, що виплачуються резидентом. ЄСВ сплачується у фіксованому розмірі - 22% від мінімальної зарплати, незалежно від фактичної суми винагороди конкретного спеціаліста. Військовий збір справляється за загальними для фізичних осіб правилами, які з 2025 року були оновлені законодавцем та становлять 5%. Сукупно це суттєво знижує податкове навантаження на фонд оплати праці, що для компанії перетворюється на відчутну економію, легальні «білі» виплати та кращу керованість грошових потоків.

Резидентство - це не лише про цифри у податковій моделі, а й про підвищені вимоги до прозорості та ризик-менеджменту. Закон зобов’язує резидента подавати звітність, підтримувати відсутність податкового боргу, дотримуватися вимог щодо видів діяльності та винагород, належно оформлювати передачу прав інтелектуальної власності. Замість постійного «перепідписання договорів з  ФОПами» і страху щодо перекваліфікації відносин у трудові, бізнес отримує легальний контрактний інструмент, який дає можливість детально врегулювати відносини між працівником та роботодавцем.

Тому, якщо ви продуктова чи сервісна ІТ-компанія з «білими» операціями, зарплатами на рівні «Middle фахівців» та масштабованою моделлю, Дія.Сіті (Diia.City) практично завжди дає відчутний фінансовий і операційний ефект. Він проявляється у перші місяці через зниження навантаження на фонд оплати праці, а також через зниження юридичних ризиків у кадрових відносинах та сфері прав інтелектуальної власності. Якщо ж ваш дохід змішаний і суттєва частка припадає на некваліфіковані для резидента Дія.Сіті (Diia.City) види діяльності, якщо рівень зарплат нижчий за порогові 1200 євро, або компанія не може стабільно утримувати команду в дев’ять і більше спеціалістів, - треба чесно змоделювати наслідки. Режим не забороняє тимчасових просідань, але за суттєве порушення вимог доведеться донараховувати податки за загальними правилами, що знецінить ефект.

Станом на сьогодні, резидентство Дія.Сіті (Diia.City) виглядає не «опцією на майбутнє», а робочим стандартом для серйозного технологічного бізнесу в Україні. Рішення про перехід слід приймати після фінансового моделювання і юридичного аудиту ваших процесів, але якщо вже ваша бізнес-модель вписується у рамки режиму, відкладати без причин тут немає сенсу. 

Дія.Сіті (Diia.City) - це не чарівна паличка і не небезпечний експеримент. Це інструмент. Для когось він стане реальним шляхом до економії й масштабування, для когось виявиться надто вимогливим. Але одне очевидно, якщо ваша компанія відповідає критеріям і прагне будувати бізнес прозоро, то у 2025 році резидентство Дія.Сіті (Diia.City) - не екзотика, а сучасний стандарт.